Недавно
мировая общественность отметила 90-летнюю годовщину одной из величайших трагедий
в мировой истории, варварского истребления около полутора миллионов армян в
бывшей Османской империи. Для армянского народа эта черная дата была еще более
омрачена неожиданными заявлениями официальных лиц Израиля, начало которым
положил лауреат Нобелевской премии мира Шимон Перес, заявивший буквально
следующее: «Какими бы ужасными ни были испытания, выпавшие на долю армян, все
равно их нельзя назвать геноцидом». Накануне 64 годовщины депортации российских
немцев аналогично высказалась газета «Европа Экспресс», поместившая на своих
страницах серию статей, в которых делается вывод, что, какими бы ужасными ни
были испытания, выпавшие на долю российских немцев в лагерях НКВД, это не может
рассматриваться как геноцид уже потому, что среди заключенных были и немецкие
коммунисты, которым там, за колючей проволокой, доверяли «ответственные», к
примеру, бригадирские посты, да к тому же среди узников лагерей были еще и
тысячи «сексотов» и стукачей. Таким образом следует вывод, что российские немцы
сами себе геноцид устроили.
▼
15.03.2007
08.03.2007
Томаш Ґабісь. Релігія Голокосту
Томаш Ґабісь
Вже довший час
можна спостерігати зростаюче напруження у польсько-єврейських стосунках. Вони
прямо чи опосередковано пов’язані з Голокостом, тобто з політикою державних
установ Німецького Райху, метою якої була, згідно пануючої думки, фізична
ліквідація європейських євреїв. Голокост власне є вихідною точкою, контекстом
та базою сучасної суперечки. Тому цілком природно класифікувати Голокост не як
історичну подію, а як подію, яка стала міфом. Голокост сьогодні розглядають не
як Пунічні війни, не як політику Наполеона чи винищення місцевого населення
Тасманії і т.п.
Він не належить
до історії що минула, а є сучасним у всі часи, постійно актуалізованим та
інструменталізованим міфом, одним з центральних елементів культури, політики та
ідеології Західної Європи. Він, щоправда, виник як єврейський міф, але завдяки
масмедіям та виховним структурам отримав універсальне значення; його піднесли
до рівня ключової події, через призму якої сьогодні розглядають не тільки
історію 20-го століття, але й історію всього людства.