Последнее время всю историю Второй мировой войны пытаются подменить мифом "холокоста". На первый взгляд, многие статьи на сайте не имеют отношения к этому пропагандистскому мифу, суть которого заключается в подмене страданий сотен миллионов европейцев еврейскими страданиями, перевирании и выпячивании одних исторических фактов и игнорировании других. Однако, история не состоит из отдельных и изолированных явлений, поэтому все исторические факты необходимо рассматривать в их взаимодействии. Ревизия "холокоста" направлена на уточнение исторических фактов и создание сбалансированной картины происходивших событий. Чем более полной будет такая картина - тем меньше в ней места останется мифам "холокоста"..

Крым

Россия навеки покрыла себя позором, подло ударив в спину только что освободившейся от криминального режима разграбленной и ослабленной Украине. Оккупанты, вон из Крыма!

Всеобщая декларация прав человека

Каждый человек имеет право на свободу убеждений и на свободное выражение их; это право включает свободу беспрепятственно придерживаться своих убеждений и свободу искать, получать и распространять информацию и идеи любыми средствами и независимо от государственных границ.
Статья 19 Всеобщей декларации прав человека (принята Генеральной Ассамблеей ООН 10 декабря 1948 года)

28.02.2007

Ще одна жертва голокосту


Суд німецького міста Манхайм засудив 67-річного Ернста Цюнделя до п’яти років ув’язнення «за заперечення холокосту», повідомляють РІА «Новини» з посиланням на «Ассошiейтед Прес».

За даними інформагенції, Цюндель багато років присвятив запереченню холокосту. З цього приводу він написав книгу «Чи справді загинули шість мільйонів євреїв?» і опублікував низку статей в інтернеті. 2005 року Цюнделя депортували з Канади до Німеччини, де заперечення холокосту, так само, як і сумнів у його масштабах, караються як кримінальний злочин. Йому було пред’явлено звинувачення. До цього протягом майже двох років Цюндель був у попередньому ув’язненні, «оскільки підозрюваний міг покинути територію Німеччини і сховатися від правосуддя». Тепер суд ухвалив ревізіоністові вирок за 14 статтями і призначив максимальний термін покарання.

У своєму завершальному слові Цюндель заявив, що суд повинен винести рішення щодо створення незалежної комісії дослідників холокосту. При цьому він пообіцяв, що публічно вибачиться перед євреями, якщо факт використання газових камер для знищення людей буде доведено. Проте Цюндель і його прихильники так і не змогли переконати суд, що він лише мирний політично активний громадянин, який здійснює своє право на свободу слова.

Втім, дивуватися тут нічому. Як відомо, у «вільній» Європі «право на свободу слова» розуміють вельми своєрідно: можна абсолютно безкарно принижувати національну гідність європейських народів, глумитися над християнськими святинями, ставити під сумнів кількість жертв у роки Другої світової війни щодо всіх народів, за винятком одного, офіційно визнаного в Європі і США як такий, що «найбільше постраждав». Адже навіть заклик до неупередженого дослідження масштабів холокосту вважається там злочином!

Нагадаємо, що торік у лютому за подібні сумніви до трьох років позбавлення волі в «демократичній» Австрії було засуджено британського історика Девіда Ірвінга. У жовтні 2006 року французька Феміда з тієї самої причини засудила університетського професора Робера Форісона. А зовсім недавно лідера правої фракції Європарламенту і одного з керівників Французького Національного фронту Бруно Голніша було засуджено до трьох місяців ув’язнення умовно і виплати штрафу в 60 тис. євро «за публічно висловлені сумніви в технології холокосту». Вони полягали в тому, що політик запропонував дискутувати про холокост вільно і відкрито. І вже одне це мимоволі наводить на думку: якщо офіційно визнано 6 млн єврейських жертв, то чому, якщо це правда, її треба захищати за допомогою кримінального кодексу? І чому єврейські організації так бояться незалежного дослідження холокосту?

За інформацією західних видань


Комментариев нет :

Отправить комментарий