Последнее время всю историю Второй мировой войны пытаются подменить мифом "холокоста". На первый взгляд, многие статьи на сайте не имеют отношения к этому пропагандистскому мифу, суть которого заключается в подмене страданий сотен миллионов европейцев еврейскими страданиями, перевирании и выпячивании одних исторических фактов и игнорировании других. Однако, история не состоит из отдельных и изолированных явлений, поэтому все исторические факты необходимо рассматривать в их взаимодействии. Ревизия "холокоста" направлена на уточнение исторических фактов и создание сбалансированной картины происходивших событий. Чем более полной будет такая картина - тем меньше в ней места останется мифам "холокоста"..

Крым

Россия навеки покрыла себя позором, подло ударив в спину только что освободившейся от криминального режима разграбленной и ослабленной Украине. Оккупанты, вон из Крыма!

Всеобщая декларация прав человека

Каждый человек имеет право на свободу убеждений и на свободное выражение их; это право включает свободу беспрепятственно придерживаться своих убеждений и свободу искать, получать и распространять информацию и идеи любыми средствами и независимо от государственных границ.
Статья 19 Всеобщей декларации прав человека (принята Генеральной Ассамблеей ООН 10 декабря 1948 года)

02.11.2006

В Австрії судять свободу слова

Верховний суд Австрії на закритому судовому засіданні прийняв постанову про правомірність винесення вироку відомому англійському історику, авторові більш як 30 на­укових праць, перекладених майже на всі основні мови світу, 68-річному Девіду Ірвінгу.


Сімнадцять років тому Девід Ірвінг вчинив «злочин думки», заявивши, що міф про голокост не відповідає історичній дійсності. Отож вирок суду першої інстанції набрав чинності. Верховний суд встановив, що «у винесеному вироку не було ані формальних, ані ідейних помилок».

Додаткове рішення про термін тюремного ув’язнення за цей «злочин» буде досліджено на судовому засіданні іншого суду, земельного, окремою постановою. Незгідний з постановою суду історик подав касаційну скаргу, оскільки вважає, що три роки в’язниці — занадто суворе покарання за «злочин думки». У відповідь на його апеляцію прокуратура також подала скаргу. На їхню думку, за відмову визнати голокост три роки позбавлення волі — строк занадто малий.

20 лютого 2006 року громадянина Великої Британії засудили у Відні за те, що у своєму приватному виступі 1989 року він заявив:

1. «Чи не час припинити розмови про газові камери?»

2. «Більш ніж вірогідно, що Гітлер ніколи не віддавав наказу про централізоване винищення жидів у Німеччині».

3. «В Освенцімі ніколи не було газових камер. Це пропагандистська вигадка».

За кожну з цих фраз інакодумець отримав по одному року в’язниці.

Суд відмовився вислуховувати аргументи історика, які свідчать на користь його тверджень. Прокурор Кракдт заявив: «Ці аргументи не мають юридичної сили. Факт існування голокосту не потребує жодних доказів».

Це було єдиним мірилом, що ним керувалися працівники Верховного суду Австрії.

За матеріалами ЗМІ

Див. також:
Дэвид Ирвинг: Евреи паразитируют на т.н. холокосте
"Отрицание холокоста - это мировоззренческая, а не уголовная проблема"
ООН требует свободного отрицания холокоста

Комментариев нет :

Отправить комментарий