Томаш Ґабісь
Вже довший час
можна спостерігати зростаюче напруження у польсько-єврейських стосунках. Вони
прямо чи опосередковано пов’язані з Голокостом, тобто з політикою державних
установ Німецького Райху, метою якої була, згідно пануючої думки, фізична
ліквідація європейських євреїв. Голокост власне є вихідною точкою, контекстом
та базою сучасної суперечки. Тому цілком природно класифікувати Голокост не як
історичну подію, а як подію, яка стала міфом. Голокост сьогодні розглядають не
як Пунічні війни, не як політику Наполеона чи винищення місцевого населення
Тасманії і т.п.
Він не належить
до історії що минула, а є сучасним у всі часи, постійно актуалізованим та
інструменталізованим міфом, одним з центральних елементів культури, політики та
ідеології Західної Європи. Він, щоправда, виник як єврейський міф, але завдяки
масмедіям та виховним структурам отримав універсальне значення; його піднесли
до рівня ключової події, через призму якої сьогодні розглядають не тільки
історію 20-го століття, але й історію всього людства.

